Галина Гичка
Я вступала на факультет історії та міжнародних відносин, вже маючи за спиною досвід студентського життя. І щиро радію, що обрала саме цей факультет. Чому? Відповіді далі. 1. Вважаю історію царицею наук. Бо без неї ніяка інша дисципліна точно не обійдеться. До прикладу, і фізики, і медики, і юристи вчать історію своєї дисципліни). Девіз істориків «Historia est Magistra Vita» - «Історія – вчителька життя». Бо коли починаємо краще розуміти минуле, то знаходимо закономірності, які зроблять наше майбутнє кращим. 2. Ми не тільки поглиблено вивчаємо всесвітню історію та історію України, але й інші дисципліни які допомагають фахово розібрати вужчі питання. Наприклад, етнологія та етнографія, архівознавство та музеєзнавство. До кожної спеціалізації є свої спецкурси. Наприклад, американісти вивчають іспанську, а ми, на спеціальності «Центральноєвропейські студії» чеську, разом з лекторкою з Карлового університету Петрою Зламаною. А студенти спеціальності «Архелогія» мають і музей архелогічний, і лабораторія під боком. 3. Один з найцікавіших моментів навчання – це практика. Після кожного курсу маємо інший вид практики. Після першого – археологічна. Це 3 тижні у наметах та руїнах стародавніх замків чи городищ. Польова кухня, вечірнє вогнище і, звичайно, дні з лопатою в руках. Знахідки найрізноманітніші – від шматків кераміки до людських скелетів. І, так, золото теж знаходили) А останні три роки, ми ще мали нагоду проводити археологічні розкопки у сусідній Словаччині. При цьому, об’їздивши ледь не пів-Європи. Потім другокурсники проходять етнографічну практику. Після успішного її проходження можна стати етноГрафом чи етноГрафинею. Це теж три тижні «у полі». Коли з товстезним записником у руках та колегою-одногрупником ходите від хати до хати у маленькому селі на Закарпатті у пошуках цікавого респондента та, звичайно, історій. Мені цей вид практики особливо сподобався, бо з уст стареньких дідусів та бабусь історія просто-таки оживає. Щоправда, залиш літа ти повністю присвячуєш розшифруванню десятків розмов (аудіо потрібно транскрибувати), але запалу від цього не стає менше. На третьому та четвертому курсах проходять архівознавчу та педагогічну практики відповідно. Я їх ще не проходила, але старшокурсники теж у захваті. 4. У нас завжди весело та цікаво. В першу чергу, завдяки енергійним викладачам. Хто не знає нашу «мамку» факультету Надію Павлівну Керецман? А найкращого археолога Закарпаття Ігоря Прохненка? А одного з організаторів фестивалю «Срібний Татош» Юрія Славіка? Наші викладачі видають монографії, пишуть підручники, судять на олімпіадах. І при цьому завжди залишаються мудрими та терплячими наставниками. 5. І найголовніше – своя студентська тусовка, яку влаштовують студрада, СНТ «Кліо» та кожен, хто бажає. Традиційна «Міс факультету» і атмосферний «День Геродота». Так, ми щороку обираємо свого Геродота серед викладачів. Студентське наукове товариство «Кліо» влаштовує наукові семінари та розвиває науку серед молоді. А ще тусуємося на фестивалях «Срібний Татош» та «Днях Другетів» А ще у нас багато екскурсій – по Закарпаттю, Україні та за кордон. Це той факультет, де з охотою та цікавістю можна поїхати і на Невицький замок, і на Дунай в Будапешті.